A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту
Роз’яснення щодо заповнення декларацій
01 Щодо типів декларацій 02 Щодо суб’єктів декларування 03 Щодо членів сім’ї суб’єкта декларування 04 Загальні положення щодо відображення відомостей про об’єкти декларування 05 Особливості відображення відомостей про об’єкти нерухомості 06 Особливості відображення відомостей про об’єкти незавершеного будівництва 07 Особливості відображення відомостей про цінне рухоме майно 08 Особливості відображення відомостей про транспортні засоби 09 Особливості відображення відомостей про цінні папери 10 Особливості відображення відомостей про корпоративні права 11 Особливості відображення відомостей про юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї 12 Особливості відображення відомостей про нематеріальні активи 13 Особливості відображення відомостей про доходи, у тому числі подарунки 14 Особливості відображення відомостей про грошові активи 15 Особливості відображення відомостей про банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки 16 Особливості відображення відомостей про фінансові зобов’язання 17 Особливості відображення відомостей про видатки та правочини суб’єкта декларування 18 Особливості відображення відомостей про роботу за сумісництвом 19 Особливості відображення відомостей про членство в організаціях та їхніх органах 20 Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані 21 Відповідальність за порушення вимог фінансового контролю

XII Особливості відображення відомостей про нематеріальні активи

83. Що розуміється під нематеріальними активами, які відображаються у декларації?

Детальніше

Під нематеріальними активами в пункті 6 частини першої статті 46 Закону розуміються об’єкти права інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті (патент на винахід, корисну модель, ноу-хау, промисловий зразок, права на топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, торгову марку чи комерційне найменування, авторське право тощо), а також право на використання надр чи інших природних ресурсів тощо. Під нематеріальним активом слід також розуміти ліцензії на право користування об’єктами інтелектуальної власності, що належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї.

Якщо об’єкт права інтелектуальної власності може бути оцінений у грошовому еквіваленті, такий об’єкт слід відобразити в декларації, навіть якщо така грошова оцінка не проводилася. При цьому, якщо вартість права на об’єкт відсутня, то у формі декларації можна обрати позначку «Не застосовується».

Закон не зобов’язує проводити оцінку об’єкта декларування в цілях внесення відповідної інформації до декларації. Тому якщо вартість активу на момент виникнення прав на нього не відома, про це слід зазначити в декларації.

Грошові активи, цінні папери, корпоративні права не вважаються нематеріальними активами і відображаються в інших розділах декларації.

Службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону, вказують у декларації також нематеріальні активи, які є об’єктами права власності третьої особи, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним (такі відомості не зазначаються в декларації, якщо відповідні об’єкти належать на праві власності юридичній особі, зазначеній у пункті 51 частини першої статті 46 Закону, та їх головним призначенням є використання у господарській діяльності такої юридичної особи).

Такі відомості не зазначаються в декларації, якщо відповідні об’єкти належать на праві власності юридичній особі, зазначеній у пункті 51 частини першої статті 46 Закону, та їх головним призначенням є використання у господарській діяльності такої юридичної особи.

Інформація про нематеріальні активи зазначається станом на останній день звітного періоду або якщо такий об’єкт перебував у володінні, користуванні сукупно не менше половини днів звітного періоду (крім криптовалюти).

84. Що розуміється під «криптовалютами» і як їх слід відображати у декларації?

Детальніше

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 46 Закону у розділі 10 «Нематеріальні активи» декларації слід зазначити криптовалюти, що належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї на праві власності станом на останній день звітного періоду.

Криптовалюти є різновидом віртуальних активів. Відповідно до визначення, що наводиться у стандартах Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), віртуальним активом є цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або передавати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. Віртуальні активи не охоплюють цифрове вираження стандартних (фіатних) валют, цінних паперів та інших фінансових активів.

Аналогічне визначення міститься також у Законі України № 361-IX від 06.12.2019 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (набирає чинності 28.04.2020).

Криптовалюта як вид віртуальних активів є активом, що створюється, обліковується та відчужується в розподіленому реєстрі та не посвідчує майнових та/або немайнових прав власника криптовалюти. Під розподіленим реєстром можна розуміти електронну базу даних, що містить записи про виконані операції, і яка формується, зберігається та оновлюється на основі алгоритмів, що забезпечують узгодженість даних між усіма програмно-технічними комплексами, які підтримують функціонування такої бази даних. Іншими словами, криптовалюти – це цифрові (віртуальні) гроші у формі токенів, що створені та обліковуються у розподіленому реєстрі.

При відображенні криптовалют у формі декларації слід зазначити:

назву активу в полі «Опис об’єкта права» (наприклад, Bitcoin Cash, Bitcoin, Etherium, Ripple, Litecoin);

дату набуття криптовалюти суб’єктом декларування або членом його сім’ї у полі «Дата придбання активу». Якщо критовалюта певного виду набувалася кількома операціями, у зазначеному полі слід зазначити дату останньої операції;

кількість токенів криптовалюти, що належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї станом на останній день звітного періоду, у полі «Кількість»;

загальну вартість токенів криптовалюти певного виду, що належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї станом на останній день звітного періоду, у полі «Вартість на дату набуття, або за останньою грошовою оцінкою, грн». Якщо вартість криптовалюти відображена в іншій валюті, ніж грошова одиниця України, така вартість зазначається в грошовій одиниці України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній день звітного періоду декларації. Вартість криптовалюти зазначається станом на останній день звітного періоду.

У разі наявності в суб’єкта декларування або члена його сім’ї криптовалют різного виду в декларації зазначається окремо інформація щодо кожного такого виду.