A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту
Роз’яснення щодо заповнення декларацій
01 Щодо типів декларацій 02 Щодо суб’єктів декларування 03 Щодо членів сім’ї суб’єкта декларування 04 Загальні положення щодо відображення відомостей про об’єкти декларування 05 Особливості відображення відомостей про об’єкти нерухомості 06 Особливості відображення відомостей про об’єкти незавершеного будівництва 07 Особливості відображення відомостей про цінне рухоме майно 08 Особливості відображення відомостей про транспортні засоби 09 Особливості відображення відомостей про цінні папери 10 Особливості відображення відомостей про корпоративні права 11 Особливості відображення відомостей про юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї 12 Особливості відображення відомостей про нематеріальні активи 13 Особливості відображення відомостей про доходи, у тому числі подарунки 14 Особливості відображення відомостей про грошові активи 15 Особливості відображення відомостей про банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки 16 Особливості відображення відомостей про фінансові зобов’язання 17 Особливості відображення відомостей про видатки та правочини суб’єкта декларування 18 Особливості відображення відомостей про роботу за сумісництвом 19 Особливості відображення відомостей про членство в організаціях та їхніх органах 20 Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані 21 Відповідальність за порушення вимог фінансового контролю

IV Загальні положення щодо відображення відомостей про об’єкти декларування

35. Чи потрібно в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначати відомості про об’єкт, який перебував у власності суб’єкта декларування або члена сім’ї протягом не менше половини днів протягом звітного періоду та був відчужений у звітному періоді?

Детальніше

Не потрібно.

Статтею 46 Закону встановлено вимогу зазначати у декларації відомості про об’єкти декларування (з урахуванням особливостей для окремих об’єктів), що:

належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві власності, у тому числі спільної власності;

перебувають в їх володінні, оренді чи на іншому праві користування;

є об’єктами права власності третьої особи, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним (такі відомості не зазначаються в декларації, якщо відповідні об’єкти належать на праві власності юридичній особі, зазначеній у пункті 51 частини першої статті 46 Закону, та їх головним призначенням є використання у господарській діяльності такої юридичної особи).

При цьому, зважаючи на зміст абзацу третього частини другої статті 46 Закону, правило щодо відображення даних про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї не менше половини днів протягом звітного періоду, не стосується об’єктів, які належали цим особам на праві приватної власності.

Таким чином, відомості про об’єкт, який належав суб’єкту декларування або члену його сім’ї на праві власності протягом не менше половини днів протягом звітного періоду, але був відчужений у звітному періоді і не належить на праві власності станом на останній день звітного періоду, у відповідному розділі декларації не зазначаються.

Одночасно звертаємо увагу, що в такому випадку заповненню можуть підлягати розділи 11 «Доходи, у тому числі подарунки» (у разі отримання доходу від відчуження такого майна), 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» (у разі перевищення відповідного порогу вартості об’єкта при укладенні правочину про його відчуження).

36. Як розраховувати для цілей декларування термін користування або перебування у володінні об’єктів декларування протягом не менше половини днів звітного періоду?

Детальніше

Абзацом третім частини другої статті 46 Закону визначено, що дані про об’єкт декларування зазначаються у разі його перебування у володінні або користуванні на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів звітного періоду.

Половиною днів звітного періоду для подачі декларації особи, яка претендує на посаду, пов’язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (кандидата на посаду), щорічної декларації та декларації особи, яка припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення), є – 183 дні.

Тобто відомості про об’єкт декларування у вказаних деклараціях вказуються, якщо суб’єкт декларування та/або член його сім’ї володіли або користувалися таким об’єктом декларування упродовж не менше 183 днів протягом звітного року послідовно або сукупно.

Для подачі декларації перед звільненням звітним періодом буде період від 1 січня до дати припинення діяльності. Наприклад, звітний період для декларації особи, яка 1 травня 2020 року припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, буде період від 1 січня до 1 травня – 121 день. Відомості про об’єкт декларування у такій декларації вказуються, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї володіли або користувалися таким об’єктом сукупно упродовж не менше ніж 61 календарний день.

Строк володіння чи користування об’єктом обраховується сукупно, такий строк може перериватися упродовж звітного періоду. Володіння чи користування об’єктом протягом будь-якого часу упродовж одного дня означає, що такий день зараховується до загального сукупного строку володіння чи користування протягом звітного періоду.

37. Чи слід декларувати майно, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї володів (користувався) ним упродовж року, але станом на 31 грудня вже не володіє (користується)?

Детальніше

Дані про об’єкт декларування (зокрема нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права, нематеріальні активи), що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (31 грудня для щорічної декларації) або сукупно протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (не менше 183 днів для щорічної декларації).

Якщо об’єкт декларування перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї сукупно протягом не менше половини днів протягом звітного періоду, то він повинен бути відображений у декларації, навіть якщо володіння чи користування було припинено станом на останній день звітного періоду.

У випадку об’єкта незавершеного будівництва, право власності на який було зареєстровано у звітному періоді і який у зв’язку з цим відображений у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації, інформація про такий об’єкт у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» тієї ж самої декларації не зазначається з метою уникнення дублювання.

Правило про декларування об’єкта у випадку володіння чи користування ним сукупно протягом не менше половини днів протягом звітного періоду також не поширюється на грошові активи.

Звертаємо увагу на те, що для деяких об’єктів передбачено обв’язок їх декларування незалежно від наявності станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду. Це стосується доходів, у тому числі подарунків, які були отримані у звітному періоді, видатків та правочинів, вчинених у звітному періоді, посади чи роботи, що виконувалися за сумісництвом.

38. Станом на яку дату у декларації зазначаються відомості про об’єкти – на 31 грудня звітного року чи дату заповнення декларації? Як бути у разі, коли в період після 31 грудня до моменту заповнення декларації мало місце відчуження майна?

Детальніше

Відповідно до вимог Закону суб’єкт декларування повинен задекларувати усі об’єкти нерухомості незалежно від їх вартості, що належать йому на праві власності, перебувають у нього на праві оренди чи іншого права користування станом на останній день звітного періоду (31 грудня звітного року для щорічної декларації) або протягом не менше половини днів звітного періоду у випадку перебування об’єкта у володінні чи користуванні. При цьому дата набуття вказується відповідно до документів, на підставі яких було набуто право на відповідне майно. Якщо об’єкт нерухомості був відчужений після кінця звітного періоду, до чи після подання декларації, то інформацію про це слід буде відобразити у наступній декларації, яка охопить відповідний період.

39. Що розуміється під іншими правами користування?

Детальніше

Закон передбачає обов’язок зазначати в декларації окремі об’єкти, які належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї на праві користування. Такими правами користування можуть бути: оренда, сервітути, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови земельної ділянки (суперфіцій), утримання, застава, користування на підставі довіреності, інші права, передбачені законом. Визначення зазначених категорій наведено у Цивільному кодексі України.

40. Якими є правила зазначення вартості об’єктів декларування в декларації?

Детальніше

За загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватись на дату набуття права власності, володіння чи користування або відповідно до останньої грошової оцінки майна у грошовій одиниці України.

Закон не вимагає від суб’єкта декларування проводити оцінку майна з метою заповнення декларації.

При визначенні вартості об’єкта декларування суб’єкт декларування повинен керуватися відповідними правовстановлюючими документами, на підставі яких у нього або членів його сім’ї виникло право на цей об’єкт.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Якщо у такому правовстановлюючому документі вказані відомості про ціну і вартість об’єкта за грошовою оцінкою, для цілей декларування доцільно зазначати вартість об’єкта за його грошовою оцінкою.

Звертаємо увагу, що у разі зазначення у деклараціях, поданих до опублікування на офіційному вебсайті Національного агентства цих Роз’яснень, відомостей про вартість об’єкта згідно із ціною договору, а не грошовою оцінкою, такі відомості вважаються такими, що не потребують змін.

Якщо суб’єкту декларування не відома вартість об’єкта ні на дату набуття права, ні за його останньою оцінкою (або якщо така оцінка не проводилася), то у відповідному полі форми декларації слід обрати позначку «Не застосовується» (крім майна, зазначеного у розділі 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» декларації, право на яке набуто після подання першої декларації).

Див. далі додаткові особливості зазначення інформації про вартість окремих об’єктів декларування.

Звертаємо також увагу, що у випадку, коли видаток або правочин, на підставі якого у суб’єкта декларування виникло право власності, володіння чи користування майном, був здійснений у звітному періоді, то відповідна інформація повинна бути відображена також у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування». Так само, якщо майно, яке перебувало у власності суб’єкта декларування або члена його сім’ї протягом звітного періоду, було відчужено у звітному періоді і в результаті цього суб’єкт декларування або член його сім’ї отримали дохід, то відповідна інформація повинна бути відображена в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

41. Які існують особливості відображення відомостей про вартість об’єктів нерухомості?

Детальніше

1) Набуття права на об’єкт нерухомості на підставі договору купівлі-продажу (обміну)
При відображенні відомостей про вартість об’єктів нерухомості, які набуті на підставі договору купівлі-продажу (обміну) після 01.01.2018, у зв’язку з внесенням змін до статті 172 ПК України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», доцільно зазначати оціночну вартість такого об’єкта, розраховану органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстровану в єдиній базі даних звітів про оцінку, відомості про яку зазначено у правовстановлюючих документах.

Для об’єктів нерухомості, які були набуті до 01.01.2018, вартість майна зазначається відповідно до правовстановлюючих документів з огляду на ціну, зазначену в договорі купівлі-продажу (обміну), за відсутності у договорі відомостей про експертну оцінку.

2) Набуття права на об’єкт нерухомості на підставі договору дарування та спадщини
Відповідно до пункту 174.8 статті 174 ПК України у разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається. Якщо об’єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом.

Отже, якщо спадщина/дарунок оподатковується за нульовою ставкою і оцінка успадкованого/подарованого майна не проводилась, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується».

У всіх інших випадках оціночна вартість об’єктів спадщини/дарування обов’язкова, тому при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна доцільно зазначати його оціночну вартість.

3) Набуття права на об’єкт нерухомості на праві оренди або іншому праві користування

Вартість на дату набуття права оренди або користування вказується відповідно до правовстановлюючих документів, на підставі яких було набуто таке право (див. запитання 40 цих Роз’яснень).

У випадку, коли у правовстановлюючих документах відсутня вартість об’єкта нерухомого майна, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується».

42. Які існують особливості відображення відомостей про вартість земельної ділянки?

Детальніше

Якщо у договорі відсутні відомості про експертну грошову оцінку земельної ділянки, проте зазначена її нормативно-грошова оцінка, у полі «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» слід зазначати відомості про нормативно-грошову оцінку об’єкта.

У випадках, коли проведення експертної грошової оцінки з метою встановлення її вартості для визначення орендної плати не вимагається і така оцінка фактично не проводилась, при цьому у договорі відсутні відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, то у полі «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» слід обрати позначку «Не застосовується».

43. Якщо майно перебуває у спільній власності, що мається на увазі під вартістю майна – вартість всього об’єкта чи частки суб’єкта декларування (члена сім’ї) у спільній власності на майно?

Детальніше

Якщо об’єкт перебуває у спільній сумісній (тобто без поділу на частки) власності суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, то зазначається вартість всього об’єкта декларування.

Якщо об’єкт перебуває у спільній частковій власності суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, то зазначається сумарна вартість відповідних часток у власності на об’єкт, які належать суб’єкту декларування та/або члену його сім’ї, якщо останній надав таку інформацію або якщо вона відома суб’єкту декларування.

Наприклад, якщо частка 1/4 об’єкта нерухомості належить суб’єкту декларування, 1/2 об’єкта належить члену сім’ї суб’єкта декларування, а решта (1/4) належить третій особі (яка не є суб’єктом декларування або членом його сім’ї), то в декларації зазначається вартість лише тих часток, що належить суб’єкту декларування та члену його сім’ї, у разі якщо їх вартість визначена у правовстановлюючих документах.

44. Якщо відсутні правовстановлюючі документи та дані про вартість майна на дату набуття його у власність, чи потрібно суб’єкту декларування за власний кошт проводити оцінку майна?

Детальніше

Закон не вимагає від суб’єкта декларування проводити оцінку майна з метою заповнення декларації. У випадку, коли правовстановлюючі документи відсутні і вартість майна суб’єкту декларування не відома і не повинна бути відома з будь-яких інших джерел, а оцінка майна не проводилась чи її результати невідомі суб’єкту декларування, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується».

45. Як у декларації вказувати вартість об’єкта у грошовій одиниці України, якщо у документах вказана вартість у радянських або українських карбованцях, купонах?

Детальніше

Якщо із правовстановлюючих документів встановити вартість майна у грошовій одиниці України – гривні неможливо (зокрема, якщо вартість вказана в радянських або українських карбованцях, купонах), а оцінка такого майна не проводилась чи її результати невідомі суб’єкту декларування, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується».

46. Що означає відображення в декларації відомостей про об’єкти права власності третьої особи, на які суб’єкт декларування або член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним»?

Детальніше

Згідно з частиною третьою статті 46 Закону, у декларації необхідно зазначати відомості про об’єкти декларування, передбачені пунктами 2-8 частини першої цієї статті, «бенефіціарним власником» яких є суб’єкт декларування або член його сім’ї.

Таким чином, законодавець намагався охопити майно, яке формально не належить суб’єкту декларування (члену його сім’ї), але фактично ним контролюється. При цьому вимога декларувати такі об’єкти поширюється лише на декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону.

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону, йдеться про об’єкти права власності третьої особи, яким властива принаймні одна з таких характеристик:

1) суб’єкт декларування або член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта;

2) суб’єкт декларування або член його сім’ї може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

Для відображення у формі декларації ситуації, коли суб’єкт декларування або член його сім’ї є «бенефіціарним власником» майна, слід у відповідному розділі форми (наприклад, «Об’єкти нерухомості») у блоці полів «Права на цей об’єкт» зазначити інформацію про особу, яка є власником такого майна (обрати варіант «Власність» у полі «Тип права» і зазначити інформацію про члена сім’ї або про третю особу – власника), а також зазначити що суб’єкт декларування або член сім’ї є «бенефіціарним власником» стосовно такого майна, а саме обрати варіант «Право власності третьої особи, але наявні ознаки відповідно до частини 3 статті 46 ЗУ «Про запобігання корупції» у полі «Тип права» і вказати, кого це стосується – суб’єкта декларування або члена сім’ї).

Відомості щодо об’єктів права власності третьої особи, від яких отримується дохід (є право на отримання доходу) або щодо яких суб’єкт декларування або член його сім’ї може вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, не зазначаються в декларації суб’єктом декларування у таких випадках:

1) об’єкт права власності третьої особи (в тому числі члена сім’ї суб’єкта декларування) перебуває у спільній (частковій або сумісній) власності із суб’єктом декларування або членом його сім’ї і вже задекларований як такий.

Наприклад, якщо майно перебуває у спільній власності суб’єкта декларування та його члена сім’ї і при цьому суб’єкт декларування може вчиняти щодо такого майна дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, то таке майно зазначається як об’єкт суб’єкта декларування, що належить йому на праві спільної власності із зазначенням співвласника – члена сім’ї, і не зазначається як об’єкт, власником якого є третя особа, але суб’єкт декларування може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним;

2) вартість об’єкта менша порогу декларування, встановленого у пунктах 3, 7 та 8 частини першої статті 46 Закону для відповідних типів майна;

3) об’єкт належить на праві власності юридичній особі, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є суб’єкт декларування або член його сім’ї, та головним призначенням такого об’єкта є використання у господарській діяльності такої юридичної особи (промислове обладнання, спеціальна техніка тощо) і ця юридична особа вже задекларована як така у відповідному розділі декларації згідно з пунктом 51 частини першої статті 46 Закону;

4) суб’єкт декларування не є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, та не займає посаду, пов’язану з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону.

47. Як відображати в декларації інформацію щодо об’єктів, які перебувають у спільній власності?

Детальніше

У випадку спільної сумісної власності, яка не передбачає виділення часток: у розділах декларації, де зазначається спільна власність на майно, при додаванні нового об’єкта в полі «Тип права» слід обрати варіант «Спільна сумісна власність». Як і в інших полях, ця можливість обрання тієї чи іншої позначки (кнопки) з’являється після натискання на відповідне поле.

У випадку ж спільної часткової власності, після вибору типу права «Спільна власність» необхідно вказати частку власності у відсотках кожного із співвласників у відповідному полі «Частка власності», що з’являється у формі декларації.

48. Як заповнювати відомості про майно, яке перебуває у спільній власності суб’єкта декларування та членів сім’ї (або третіх осіб)?

Детальніше

Якщо об’єкт декларування (нерухоме майно, транспортний засіб тощо) перебуває у спільній власності суб’єкта декларування та членів його сім’ї (або третіх осіб), то такий об’єкт зазначається у відповідному розділі декларації лише один раз. При цьому суб’єкт декларування повинен зазначити інформацію про всіх співвласників такого об’єкта декларування.
Тобто, якщо новий об’єкт був доданий у декларації як такий, що стосується суб’єкта декларування, і при цьому було зазначено, що член сім’ї є співвласником цього об’єкта, то цей об’єкт не слід повторно відображати як об’єкт, що стосується члена сім’ї.

Водночас, належність об’єкта декларування суб’єкту декларування та члену його сім’ї на праві спільної власності визначається на підставі правовстановлюючих документів, а не зважаючи на положення Сімейного кодексу України.

Приклад: якщо квартира належить суб’єкту декларування та члену його сім’ї з часткою співвласності кожного у 50%, то об’єкт додається в декларацію один раз як об’єкт нерухомості із зазначенням кожного співвласника квартири і відповідних часток співвласності.

49. Якщо співвласник майна (крім члена сім’ї) відмовляється надати інформацію, необхідну для заповнення декларації, яким чином відобразити це в декларації?

Детальніше

Якщо третя особа (наприклад, співвласник об’єкта декларування, який не є членом сім’ї суб’єкта декларування) відмовила суб’єкту декларування або члену його сім’ї у наданні інформації, що повинна бути відображена в декларації, то суб’єкт декларування відображає у декларації ту інформацію, яка йому відома, а щодо решти обирає у відповідних полях декларації позначку «Не відомо».

50. Як розрахувати поріг декларування для окремих об’єктів декларування?

Детальніше

Відповідно до статті 46 Закону окремі об’єкти декларування зазначаються в декларації, лише якщо їхня вартість (розмір) перевищує суму, що становить еквівалент певної кількості прожиткових мінімумів. Наприклад, цінне рухоме майно (крім транспортних засобів) зазначається, якщо його вартість перевищує 100 ПМ; грошові активи зазначаються, якщо їхня сукупна вартість перевищує 50 ПМ (при цьому якщо сукупно розмір всіх активів перевищує зазначений поріг, то в декларації зазначається інформація про кожен окремий вид грошових активів незалежно від розміру – див. відповідний розділ цього роз’яснення); видатки зазначаються, якщо розмір одного видатку перевищує 50 ПМ.

При цьому розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, визначається станом на 1 січня звітного року. У цілях вирахування розміру прожиткового мінімуму, під звітним роком розуміється рік, який охоплений декларацією. Наприклад, для щорічної декларації, що подається у 2020 році за 2019 рік, застосовується розмір прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2019 року.